Білим пухким інеєм
Білосвіт іскриться.
Ясен-позолотою
Небосхил багриться.

Замилуюсь пензлика
Рухами майстерними.
Але ним же ж водить хтось…
Може, Мороз сердиться?..

Прислухаюсь: у скупченні вус колоскових,
У заграві палкій польовий мак співа.
Розлилась чиста радість
На стрічках городових
І пливе у безмежжя в пшеницях і житах.

У червоно-самрагдовім цвіті, заморена,
І сміється, і плаче, про […]

Яскраво сонце сяє в небесах
І гріє земленьку своїм промінням чистим.
Вже ожила рослинність у лісах:
І росяна трава, і квіточки барвисті.

11.08.1997.

Ніжно-зелено спиться деревам,
Милий сон нічний час заповня.
Та у травні негода лютнева
До черешні примчала здаля.

Вітер сильно б’є листячко градом,
Пробиває до серця, й діра
На листку черешневім – як зрада
Сонця […]

За селом, де пшениці налиті,
Де крилом гойдає жайвір хмарку,
Дружні комбайнери працьовиті
З року в рік тримають добру марку.

І хоча погода не сприяла
Наливатися хлібам дорідно,
Ще й на всім лані повилягала, […]

В жовтій стежці осені
Літо заблукало.
Сонцем теплим проситься
В гості до отави.

А вона, мов дівчина,
Ніжно-зеленаво
Чепуриться молодо
Над люстерком ставу.

18.10.2003.

Кучерявиться синь ніжна хмарами,
Що пливуть безтурботно над світом.
Позолотою вкрита, загравами
Чудодійна накидка над лісом.

Розлились чари-фарби осені
На дерева, і трави, ще й квіти…
Не журися, ми в літа попросимо
Барв яскравих, […]

Загублюся у земній красі,
Утоплюся в травах буйноцвітних.
І скажу від щирої душі:
-Глянь навкруг – нектаром пахне літнім!
У безмежжі – сині небеса.
Човник білих хмар пливе невпинно.
І пташина пісня голосна
Веселковим леготом […]

Шепочуть віти казку весняну.
Підслухав вітер квітку чарівну.
Напивсь нектару і сп’янів од чару…
Наздожену його, наздожену…

Давньо-дитинно впаду у трави
Там, де бджола наспівала веснянок.
І замилуюся сонця загравами,
Мріями злину в росяний ранок…

9.05.2003.