Усі мої веселики-думки
Безжально спопеляє чорна заздрість…

Теплиться мрія, жевріє надія
На щирість, доброту людських сердець.
А в синім небі голуби сивіють
У блиску покарбованих кілець…

В жовтій стежці осені
Літо заблукало.
Сонцем теплим проситься
В гості до отави.

А вона, мов дівчина,
Ніжно-зеленаво
Чепуриться молодо
Над люстерком ставу.

18.10.2003.

Кучерявиться синь ніжна хмарами,
Що пливуть безтурботно над світом.
Позолотою вкрита, загравами
Чудодійна накидка над лісом.

Розлились чари-фарби осені
На дерева, і трави, ще й квіти…
Не журися, ми в літа попросимо
Барв яскравих, […]

Загублюся у земній красі,
Утоплюся в травах буйноцвітних.
І скажу від щирої душі:
-Глянь навкруг – нектаром пахне літнім!
У безмежжі – сині небеса.
Човник білих хмар пливе невпинно.
І пташина пісня голосна
Веселковим леготом […]

Шепочуть віти казку весняну.
Підслухав вітер квітку чарівну.
Напивсь нектару і сп’янів од чару…
Наздожену його, наздожену…

Давньо-дитинно впаду у трави
Там, де бджола наспівала веснянок.
І замилуюся сонця загравами,
Мріями злину в росяний ранок…

9.05.2003.

Розквітнув день ясним промінням сонця,
А в травах вже виблискують зірки.
Он гіллям стукає верба в віконце.
Весну співають голосні птахи…

1.05.1997.

Наді мною небо синє висне,
А над ставом верби весняні
Радісну, зігріту сонцем пісню
Вітами наспівують мені.

21.05.1997.

Он веселкою небо розквітло
І розсипало радісні миті,
Розіпнулось над краєм чисто.
І потонули хмари в блакиті.

Я б хотіла побачитись зблизька
З тими хмарками, ще й із дугою,
Що нависла над світом низько […]