Білим пухким інеєм
Білосвіт іскриться.
Ясен-позолотою
Небосхил багриться.

Замилуюсь пензлика
Рухами майстерними.
Але ним же ж водить хтось…
Може, Мороз сердиться?..

Прислухаюсь: у скупченні вус колоскових,
У заграві палкій польовий мак співа.
Розлилась чиста радість
На стрічках городових
І пливе у безмежжя в пшеницях і житах.

У червоно-самрагдовім цвіті, заморена,
І сміється, і плаче, про […]

Бачу: в зиму завітало літо.
Знов купаються травинки у теплі,
І ясніє край наш буйним цвітом,
Лине пісенька про гожі дні,

Про зелені трави, синє небо,
Клекіт бузьків, трелі солов’їв,
Споришеву стежку до оселі… […]

Безсило квилить чайка серед піль,
Благає нас надати допомогу.
Бездумно в неї цілився стрілець
І, зранивши, покинув у судомах.

І птаха б’ється, плаче, аж рида…
У неї ж двоє діток зголоднілих.
Політ мав пролягти […]

Огортає хмара неба синь,
Затуляє сонячне проміння.
Мріями в прозорість чисту злинь
І повір у власне воскресіння.

Хай на серці смуток і журба,
Задивися в далеч виднокраю.
Промовляй лиш лагідні слова –
Я у […]

Усі мої веселики-думки
Безжально спопеляє чорна заздрість…

Теплиться мрія, жевріє надія
На щирість, доброту людських сердець.
А в синім небі голуби сивіють
У блиску покарбованих кілець…

В жовтій стежці осені
Літо заблукало.
Сонцем теплим проситься
В гості до отави.

А вона, мов дівчина,
Ніжно-зеленаво
Чепуриться молодо
Над люстерком ставу.

18.10.2003.

Кучерявиться синь ніжна хмарами,
Що пливуть безтурботно над світом.
Позолотою вкрита, загравами
Чудодійна накидка над лісом.

Розлились чари-фарби осені
На дерева, і трави, ще й квіти…
Не журися, ми в літа попросимо
Барв яскравих, […]

Загублюся у земній красі,
Утоплюся в травах буйноцвітних.
І скажу від щирої душі:
-Глянь навкруг – нектаром пахне літнім!
У безмежжі – сині небеса.
Човник білих хмар пливе невпинно.
І пташина пісня голосна
Веселковим леготом […]