Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів…

11.2002.

Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів.

Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя.

02.2002.

Лишень оддай мені тепло
Свойого серця – все, що маєш.
І разом підем крок у крок
У гарну мрію, в чисту далеч.

Лишень оддай мені любов –
Не вистраждану, а жадану.
І зникне біль. […]

Поспішай, бо скоро Новоріччя,
Назавжди покинути журбу.
Хай засяє на твоїм обличчі
Щира посмішка. І я з теплом прийду.

31.12.2002.

Я втомилася вже чекати
І вже хочу іти до хати,
Та дорогу сніги замели…
Я б хотіла тобі сказати,
Що негода нас хоче здолати,
Що хурделиця хоче зламати
Всі мости, що до серця лягли…
[…]

Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.

Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.

Теплим поглядом всміхнусь тобі у вічі,
Павутинку розуміння простелю.
«Що ж, нехай так буде вічно», –
Скажеш ти. Я ці слова схвалю.

Раптом скресне крига недовір’я.
Просто «люба» вимов і всміхнись.
Поспішай, б скоро […]

Українонько, спала – наснилось,
Сторононько моя чарівна:
Ясні очі твої засльозились,
А на серці – і сум, і журба.

Сниться: діти тебе розпинають,
Роки в наймах проводять – не дні,
І таланти свої розсипають […]

Молюсь до Бога не заради моди.
Зі смутком в серці за гріхи свої
Йдемо до Нього ми, звичайні люди,
Щоби знайти притулок для душі.

Мандруємо земним тернистим шляхом
Крізь світло радощів і темінь гіркоти, […]

Жорстокий світ, цинічний і брудний…
Ні, це не світ, це ми – у ньому люди.
Фальшиво на колінах б’ємось в груди:
«Прости, як митареві, Господи святий…»

23.11.1998.