Ніжністю і ласкою заворожує

Чарує цвітом, ніжною зеленню і прозорістю повітряної свіжості неозоре довкілля. Дивує неповторністю барв і форм рідна природа. Та й птахи із вирію повернулися і, знай, наспівують веснянок, насолоджуючись ними і вправляючись у майстерності зачаровувати дивоспівом […]

Читати дальше

Вітаймо весну!

Невеличка галявинка у старезному лісі посміхається до сонця білоцвітом. Здається, що тугі пуп’янки проліска ось-ось розкриються і привітають весняний ранок. Як чекаємо диво-часу, коли спрагла тепла землиця оживе травами, буйним цвітом виплесне людям красу! А, […]

Читати дальше

Уже йде весна-красна…

Яскраво-займистий небокрай та ранкова свіжість немов би заперечують існування снігового покрову. Та й календар підтверджує: весна ж! Але насправді в нашім краю нелегко весні побороти зиму, що міцним льодом скувала водойми, білим покривалом застелила поля […]

Читати дальше

На прощання…

Розгулялась віхола… Реве, гуде злий вітрище, сипле жмені холоду, жбурляє їх урізнобіч, як незагнуздану лють. Аякже, має чого сердитися, адже час володарювання вичерпується – весняний місяць березень ось-ось випромінюватиме тепло.

Сонечко із кожним днем […]

Читати дальше

Надіймося, чекаймо…

Мороз малює візерунки. То на шибці, то на деревах, навіть попідніж розкидані витвори його талановитих рук. Ще й щоки пощипує. І такі рум’яні вони, як пелюстки маку, розквітлого серед пшениць. Саме в люті морози мені […]

Читати дальше

Моя зимова гостя

Прилетіла сьогодні Сніжинка до мене в гості. Влаштувалася на долоні і розпитує, коли послабшав мороз. Я, розуміючи її стурбованість, стараюся потішити: „Не журися, люба. Він лише пішов у гості, незабаром повернеться, обов’язково повернеться. Зимі ще […]

Читати дальше

Зимова прогулянка

Навкруги білим мереживом застелена земля. Воно сліпить очі білизною, грайливо ковзають по ньому сонячні зайчики. Виткане вмілою майстринею-зимою, це мереживо красою вабить зір і видається неперевершеним.

Гострі білі шпильки виблискують на сплячих деревах, кущах. […]

Читати дальше

Хліба-пшениці, усякої пашниці!

…Тихо-тихо вибираються на волю із людських осель сутінки і, розчинившись у просторі за вікнами, поступаються світлу нового дня. А ось і він, цей день, ось і віншувальники-новолітники… Це ж бо не просто черговий день світанком […]

Читати дальше

Біла мозаїка

Білим килимом застелена земля. Білим пухом притрушене гілля дерев, дахи будівель. Навіть електричні дроти, що рівнесенько тягнуться від опори до опори, теж білі.

Кажуть, що білизна сліпуча. Але сьогодні вона видалася мені приємно освіжаючою. […]

Читати дальше

Квіти на шибках

На вікні мого ганку вчора хтось намалював дивовижні квіти, та такі гарні, що мені важко передати словами своє захоплення. Справжнє диво!

Ось ця рисочка у квітки така витончена, правдива, а до неї приєднуються такі […]

Читати дальше