У сфері діяльності землекористувачів дуже часто виникає проблема встановлення меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками. Розповідає Ольга Жила, завідувач сектору «Миколаївське бюро правової допомоги» на Львівщині:
– Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники, які, згідно із статтею 66-1 Закону України «Про землеустрій», зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
У разі формування земельної ділянки, крім інших вимог, на кадастрових планах земельних ділянок повинні відображатися відомості про встановлені межові знаки. Це передбачено статтею 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) у разі формування земельної ділянки включаються до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Це визначає 50 стаття Закону України «Про землеустрій».
На сьогоднішній день діє стаття 198 Земельного кодексу України, яка визначає, що таке кадастрові зйомки та що вони включають. Згідно з цим, кадастрові зйомки – це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок і включають:
- геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
- відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
- виготовлення кадастрового плану.
Законодавець визначив обов’язковість встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак процедури виконання вказаних робіт не визначено.
До серпня 2021 такі роботи регулювались Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376. Однак 13 серпня 2021 року Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом №127 згадану Інструкцію скасувало (вона втратила чинність).
За відсутності нормативно-правового акту, який регулює процедуру погодження меж, підписання актів приймання-передачі межових знаків та інше, кожний сертифікований інженер-землевпорядник, який розробляє документацію із землеустрою, це відображає у спосіб, визначений індивідуально. Це може бути відображено як у кадастровому плані, так і в пояснювальній записці чи в іншому матеріалі, але має бути обов’язково.