Каже мати до свого хлоп’яти:
«Подивися, сину, он летять
В вирій разом з мамою і татом
Трійко молоденьких пташенят.

Ця дорога до тепла неблизька,
Ніжки й крильця втомлені болять.
І не знати, чи усім […]

Ти послухай, сину, моє диво,
Як в кущі калини на гіллі
(Я лише тобі секрет відкрию)
Пісеньку співають солов’ї.

Ти приглянься, сину, моє диво,
Онде сонце променем ясним
Землю, росами покриту, обігріло,
День розквітнув […]

Весняний настрій
Я сплела в букетик
Ліричних віршів.
Прочитати б людям…
Хай їм, як і мені,
На серці легко буде…
Завжди хай легко буде…

Солодка чарівна казко –
Літо! Прилинь, будь ласка,
Цвітом барвистим пахучим
І соловейком співучим,
Сонечком ясним іскристим,
Яблуком стиглим налитим,
І черешневим намистом,
І полуничним барвистим
Соком солодким, як казка…
Літечко, літо грайливе,
Швидше прилинь, […]

Люблю я поле, і зелене жито,
І гай, і ліс, і луки запашні.
О, скільки пахощів навкруг розлито!
За все вклоняюсь Богу до землі.

Люблю пору весняного розмаю
І літо тепле-тепле й гомінке.
А […]

Зелен-розмаєм Травень буяє.
В полі, у лузі, в саду, на узліссі,
В травах собі наречену шукає.
Але Краса закохалася в Літо.

І пелюстками бадьориться пишно,
Горнеться ніжно до променів сонця.
То молодіє вишнево-врочисто,
То […]

На небосхилі зорі квітнуть рясно.
Так добре видно весь Чумацький Шлях.
Он впала зірка. Кажуть – це на щастя.
(Оте, котре буває у казках…)

04.1997.

Додому перебігла через поле…
Матуся вишиванки розгляда.
Квітки на полотні сплелися з болем:
Червоне – то любов, а чорне – то журба…

Зимові дні короткі, ніби спалах.
Така й життєва радість нетривка.
…Горить у […]

Я знову вдома. Пахне материнка.
Горить вогнем малина на стеблі.
Порічка пломеніє, мов жаринка,
І яблука всміхаються мені.

Я знову вдома. Голубіє небо,
І трави манять. Світ увесь розцвів!
Біжу до ясена, котрий (приємно […]

Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.

Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]