Помаранчева ніч. Помаранчевий день.
І напруга, закралась напруга…
Але люди співають веселих пісень
І вбачають у кожному друга.
Ми єдині, разом, і ніхто уже нас
Не зуміє нічим роз’єднати.
Ми – вкраїнський народ, почуй, […]
творча мозаїка
Помаранчева ніч. Помаранчевий день.
І напруга, закралась напруга…
Але люди співають веселих пісень
І вбачають у кожному друга.
Ми єдині, разом, і ніхто уже нас
Не зуміє нічим роз’єднати.
Ми – вкраїнський народ, почуй, […]
Композитору Миколі Колессі
З нагоди його сторіччя присвячую.
Многая літа!
Міць і талант в Маестровім житті
Вжилися разом, так собі й крокують.
Колоссям, сплетеним у злагоду в сім’ї,
Обжинки віку сонячно літують.
Любов і шана, […]
До 70-річного ювілею художника
І скульптора, заслуженого майстра
Народної творчості Івана Сколоздри
Розмаїттям краси і людської душі
Я б назвала Сколоздри картини.
Одні кажуть: «Талант!» Ну, а інші: «Ні! Ні!
Забаганка малої дитини».
А талант […]
заслуженому майстру народної
творчості України, художнику
Івану Сколоздрі із Розвадова
присвячую
Сколоздра творить з дивосвіту диво –
Краса Вкраїни ожива на склі.
Його розмай всміхається мрійливо,
Дарує оптимізм тобі й мені.
В Сколоздри барвах сонячне […]
Сину милий, затям собі, сину:
Україна в нас тільки одна!
Про це знають усі полонини,
Кожна шахта про це уже зна.
Про це, сину, співають смереки,
І Дністер про це пісню несе
Аж за […]
Тихоплинна вода
Випливає на волю.
Чомусь нарікає
На долю…
Але карщого краю,
Ніж вдома, нема.
Та ніяк не збагне…
І втікає, втікає
На волю вона…
2.04.2001.
Моя Вкраїна піднялась з руїн.
Живцем їй серце із грудей виймали,
Забороняли встати із колін
І в душу яничари їй плювали.
Моя Вкраїна – це безцінний дар,
Це – солов’їна пісня і калина.
А […]
Табунчик чистих мрій дитячих
Призупинивсь, бо – морок ночі.
Я ж світлячком поміж невдачі
Проб’юся в день. Я сонця хочу.
Я витру плями чорні й сірі
На диску, що добром палає.
Ні, не помчу […]
Ось тут вклоняюсь Україні –
Отут, у рідному селі,
Де від дитинства іще й нині
Mені співають солов’ї.
Ось тут вклоняюсь Україні.
Отут, де Рудники мої,
Од віку вічні, іще й нині
Плекають доньок […]
О краю рідний, материзно красна!
Де б не була я, де б не ліг мій шлях,
Вогонь любові й вірності не згасне
В моєму серці і в моїх очах.
11.08.1997.