Тихий осінній вечір зібрав сім’ю в хаті. Малого Олежика привела із прогулянки сестричка Олюня, і хлоп’я на повен рот заявляє: „Хочу їсти!” Червоненькі щічки малечі одразу ж туляться до мами.
– То готуйтеся вечеряти. Онде […]
Нехай Бог розсудить
Маріїна доля не стелилася барвінком. Одинока матір, зневажена у злеті кохання, аж до народження донечки боролася за її право мати батька. Та все дарма…
– Це не моя дитина. В неї зі мною – жодної […]
Бабусі поклонюся до землі
Сплять ще деревця. Їм казка сниться – дні травневі в цвіті. Розквітла вишня молода край обійстя бабусі Катерині шле привіти. Наобіцяла яблуня тих привітань бабуні рано-вранці передати, як тільки-но порепаних долонь її торкнеться сонечко…
А […]
Швидше б мама приїхала
Літнє сонце розпікало асфальтову стрічку дороги. І від того гарячого дотику проміння вона видавалася жахливим смердючим місивом. І ота дорога від дому до райцентру в легковій машині, що мчала наввипередки із вітром, додавала сум’яття. Що […]
Спокута
Яскраво палахкотять квітки у садочку бабусі Орисі. Раз-по-раз позирає старенька на чудо-диво та й посміхається…
– Ось я тобі водички дам, моя красуне, – промовляє до півонії, а в пам’яті неждано-негадано, якось ніби самі собою […]
Маріїн „маєток”
Стрімко мчать роки Маріїні. Не в радощах і втіхах, а в щоденній тривозі і в немилих серцю турботах промчали баскі коні її молодістю. Де й не візьмися – сріблом на скронях посипано. Та не до […]
Розцвіли б квіти…
Тихе надвечір’я. Сумовито порипує давно немащеними завісами дерев’яна хвіртка. На другому кінці села аж заходяться пси. І цей собачий хор вкотре боляче ранить серце баби Марти лихою здогадкою.
„Мабуть, знову напився… І хто його додому […]
Я додому повернусь…
Заробітчанська дорога простелилисяь перед Василем просто з причини його зацікавленості світом. Подумав, краще буде поїхати за кордон, хоча відлякували оці далеко не прості формальності з оформленням документів. Та посприяли знайомі (звичайно, не за дякую), і […]
Тихе полювання
Ну, хто каже цим хлопчакам так метушитися? Звиваються, як джмелі, штовхаються… І, звісно ж, падають. А недавно дощ пройшов. То трава мокра, аж виблискує під косими сонячними променями, що ледь пробиваються поміж каштанове гілля. Так […]
„Дайте на хліб…”
Гомонів-вирував ринок. Легенький вітер лоскотав у носі шашличним димом, розносилися довкола духмяні пахощі свіжоспечених калачів… Старенька бабуся, придбавши трохи фруктів, олію, хліб, повільно вийшла із головної брами. Раптом:
«Будь ласка, дайте на хліб!» – заволало […]