На калюжі бульбашки від дощу.
Кожна крапля стверджує: «Знов прийду».
Зажурилось сонечко. День сумний.
Лиш хмаринкам весело – дощ рясний.
Чоботята Юрчик взув і побіг,
Де веселки вперся у землю ріг.
Кольори веселі, ну […]
творча мозаїка

У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
На калюжі бульбашки від дощу.
Кожна крапля стверджує: «Знов прийду».
Зажурилось сонечко. День сумний.
Лиш хмаринкам весело – дощ рясний.
Чоботята Юрчик взув і побіг,
Де веселки вперся у землю ріг.
Кольори веселі, ну […]
Стояла я і слухала весну.
(Леся Українка).
Стою собі і слухаю весну.
Милуюсь ніжним співом солов’їним.
Дивлюся на шовковую траву,
Яку покрили діамантові росини.
В траві здрімався коник-стрибунець.
Ще не сюркоче, бо ще скрізь […]
Неокрилена думка ще на дні надій мріє,
Ще нема в серці віри в тепле завтра весни.
Ще сльозинки-пустунки неслухняні й вогкії
Пеленою незримо затуляють світи.
Але там десь далеко вже край неба зоріє.
Заливається […]
Додому перебігла через поле…
Матуся вишиванки розгляда.
Квітки на полотні сплелися з болем:
Червоне – то любов, а чорне – то журба…
Зимові дні короткі, ніби спалах.
Така й життєва радість нетривка.
…Горить у […]
Я знову вдома. Пахне материнка.
Горить вогнем малина на стеблі.
Порічка пломеніє, мов жаринка,
І яблука всміхаються мені.
Я знову вдома. Голубіє небо,
І трави манять. Світ увесь розцвів!
Біжу до ясена, котрий (приємно […]
Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.
Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]
Поясни мені знов, поясни,
Чому в серці твоєму сніги.
Я ж бо мрію про спіле літо,
І про трави зелені, й про квіти.
Я до квітів по тернах іду,
Бо безпечного шляху немає.
Вкотре […]
Я знов додому, до матусі хочу,
До тата сивого, немов осінній ранок.
Там котики спросоння щось муркочуть,
І вікнами сміється рідний ганок.
Я б – знов додому, до своєї хати,
Що тоне у густім […]
Лиху всупереч, живу веснами.
Завжди серцем до тебе лину.
Озовися до мене, рідненький,
Відгукнись, мій чарівний сину.
Відімкну твій замок самотності –
Зачарую тебе відкритістю.
Посміхнися зимі і осені.
Прикраси підлітковий вік щирістю.
[…]
Подаруй мені барви яскраві
І троянд хоч мільйон подаруй.
І зізнайся, як гарно у парі
Нам удвох. А тоді помандруй
До веселки у гості й із висі
Зазирни в мою Музу життя.
І по […]