Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.
Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]
творча мозаїка

У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.
Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]
Лиху всупереч, живу веснами.
Завжди серцем до тебе лину.
Озовися до мене, рідненький,
Відгукнись, мій чарівний сину.
Відімкну твій замок самотності –
Зачарую тебе відкритістю.
Посміхнися зимі і осені.
Прикраси підлітковий вік щирістю.
[…]
Я знов додому, до матусі хочу,
До тата сивого, немов осінній ранок.
Там котики спросоння щось муркочуть,
І вікнами сміється рідний ганок.
Я б – знов додому, до своєї хати,
Що тоне у густім […]
Вишивала мама рушники,
В візерунки душу виливала.
З ними, з рушниками, в невістки
Своїх доньок з дому посилала.
-Вже прийшов ваш час, то йдіть,
Мої доні, зі своєї хати.
Там, де люди відвели, живіть, […]
Падолистом згублюся в дорозі
У твій затишок – прихисток мрій.
У самотності лоні, в тривозі
Помандрую в країну надій.
Кажуть, мрії не мусять здійснитись,
Кажуть, мрії – це зовсім пусте.
…А в безкрайнього неба […]
Знаю: літа уже не повернеш,
Цього року воно відійшло.
Ну, скажи мені вже не уперше,
Чому знову у зморшках тепло?
Чом іскринки в очах потьмяніли,
І навіщо цей сум, ця журба?
Знаю, впевнена, вірю, […]
На калюжі бульбашки від дощу.
Кожна крапля стверджує: «Знов прийду».
Зажурилось сонечко. День сумний.
Лиш хмаринкам весело – дощ рясний.
Чоботята Юрчик взув і побіг,
Де веселки вперся у землю ріг.
Кольори веселі, ну […]
Стояла я і слухала весну.
(Леся Українка).
Стою собі і слухаю весну.
Милуюсь ніжним співом солов’їним.
Дивлюся на шовковую траву,
Яку покрили діамантові росини.
В траві здрімався коник-стрибунець.
Ще не сюркоче, бо ще скрізь […]
Неокрилена думка ще на дні надій мріє,
Ще нема в серці віри в тепле завтра весни.
Ще сльозинки-пустунки неслухняні й вогкії
Пеленою незримо затуляють світи.
Але там десь далеко вже край неба зоріє.
Заливається […]
Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.
Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.